Друге послання до Tимотея 2, 20-26.
20. У великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев'яний та глиняний; інший – на честь, інший ж – на нечесть.
21. Отже, як хто очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло.
22. Утікай від похотей молодечих, шукай справедливости, віри, любови, миру разом з тими, що взивають до Господа чистим серцем.
23. Від дурних та безглуздних питань ухиляйся: сам бо знаєш, що від них постають свари.
24. Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, але до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим,
25. що противників картає лагідно; може, Бог дасть, що вони колись покаються, щоб пізнали правду
26. і виплуталися з тенет диявола, який піймав їх, щоб виконували його волю.
Євангеліє від Луки 19, 37-44.
37. Як він був близько до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,
38. кажучи: Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
39. Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: – Учителю, заборони твоїм учням.
40. Він відповів: – Кажу вам: коли ці замовчать, каміння кричатиме.
41. І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,
42. кажучи: – Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до твого миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима.
43. Прийдуть бо дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать, і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусіль;
44. вони розчавлять тебе і твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені, за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.
Метафора про посуд зустрічається в листах Павла не перший раз. Він також говорить про покликання, як про скарб у глиняних посудинах (2 Кор 4,7), маючи на увазі нашу слабкість, крізь яку видно Божу силу. А тут, у листі до Тита, апостол порівнює посудини до членів спільноти. У великому домі, тобто у Церкві, без сумніву, є багато святих і гідних людей — золотий і срібний посуд. А найважливіше — ніхто не є наперед призначеним. Кожен, хто бажає, очистившись, може стати освяченим посудом, готовим на всяке добре діло.
Апостол пише до молодого єпископа Ефесу, даючи йому особисті поради щодо християнського зросту та щодо деяких важливих характеристик провідника церковної громади. Впадає у вічі ненав’язлива постава, яку виховує у своєму учневі автор послання: лагідний, терпеливий, привітний, здібний навчати. Зі всією певністю можна сказати, що це постава не якоїсь офіційної особи, відповідальної за певну структуру, а постава батька, який терпеливо очікує на покаяння своїх дітей.
Такий ідеал церковного пресвітера є без сумніву ідеалом для всіх нас, які є батьками та матерями у вірі для інших людей. Всі ми є частиною цього ланцюга передання віри. Ми прийняли її від наших попередників і передамо нашим наступникам, і від нас залежить, чи сприйматимуть вони її як живу і діяльну, здатну змінити довколишній світ.
Тимотей, без сумніву, не зміг би прийняти такого заповіту від Павла, якби не був свідком життя апостола, наповненого цими чеснотами. Власний приклад навчає в сотні разів більше, аніж безліч сказаних слів. Павло добре це знав. Ба більше — він був переконаний, що успіх проповіді Євангелія залежить від його особистої життєвої постави. Тому він і боровся за святість у своєму житті, тому і поручав таке життя своєму учневі Тимотеєві. А сьогодні він говорить і до нас — що успіх виховання у вірі наших
дітей залежить, в першу чергу, від прикладу нашої особистої віри та її проявів у нашому щоденному житті.