Перше послання до Tимотея 5, 22 - 6, 11.
Євангеліє від Луки 18, 15-17; 26-30.

Перше послання до Tимотея 5, 22 - 6, 11.

22. Не клади скоро рук ні на кого і не ставай причетним до гріхів інших.

23. Бережи себе чистим. Перестань пити воду, вживай вина трохи задля шлунку і твоїх частих недуг.

24. Гріхи деяких людей явні ще перед всяким судом, але в інших виявляються лише опісля.

25. Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом.

1. Ті, що під ярмом рабства, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім'я Боже й наука.

2. Ті ж, що мають панів вірних, хай ними не нехтують, тому що вони брати, а, навпаки, нехай ще більш їм служать, тому що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і нагадуй.

3. А коли хто навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки,

4. той засліплений гордістю, нічого не розуміє, і хворує на пусті питання та словесні змагання. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозріння,

5. постійні спори людей з зіпсованим розумом та позбавлених правди, які гадають, що побожність – засіб прибутку.

6. Побожність – справді великий прибуток для тих, що вдовольняються тим, що мають.

7. Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо,

8. але маючи поживу та одежу, цим будемо задовольнятись.

9. А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздних та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибіль.

10. Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, відпали від віри і прошили себе численними болями.

11. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 

Євангеліє від Луки 18, 15-17; 26-30.

Діти Божі15. Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся.

16. Побачивши те, учні їм докоряли. Ісус покликав їх, кажучи: – Дозвольте дітям, нехай йдуть до мене; не бороніть їм: таких бо царство Боже.

17. Істинно кажу вам: хто царства Божого не прийме, як дитина, той не ввійде до нього.

26. Ті, що слухали, сказали: – Хто ж тоді може спастися?

27. Він відповів: – Неможливе в людей – можливе в Бога.

28. Тоді Петро промовив: – Ось ми покинули все, що мали, і пішли за тобою.

29. Ісус сказав їм: – Істинно кажу вам: нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля царства Божого

30. і не отримав би багато більше за цього віку, а в наступнім віці життя вічне.  

    Сьогоднішнє Євангеліє гово­рить про дітей. Ці малі діти є потужним образом того, як треба приймати дар від Бога. Йдеться не лише і навіть не стільки про дітей, як про ма­лих, яких Господеві сподоба­лось обрати і які переконли­во дають вияв обставинам, в яких Бог, в особі Ісуса, виру­шив на порятунок людства: безодні власної бідності і ма­лості. Отже, нас запрошено визнати всю малість нашої ситуації бідних грішників.
    Далі сьогоднішнє Євангеліє подає рядки, що слідують за описом зустрічі із багатим юнаком і дають їй пояснення. Це стає нагодою для учнів, від імені яких промовляє Петро,
щоб відкрити те, що вони зро­били! А вони зробили немож­ливе, те, що стає можливим лише завдяки Божій благода­ті. Це немовби відчути в одну мить велике полегшення від того, що Ісус приймає тебе цілого, повністю. Неможли­ве в людей, можливе є в Бога. Мали вони багато чи мало, вони залишили все. Вони вже досвідчили можливість у Бозі того, в людей неможливе! Як і написано далі, Ісус це пов­ністю підтверджує. В проти­ставленні до того, що мав залишити багатий юнак, вони залишили... те, що залишили. Перечислення залишених дібр в 29-му стиху містить те, що Його учні залишили, щоб йти за Ним: неможливе для них і можливе для Бога. Уточнення в 30-му стиху є великою поті­хою і ставить знак запитання для отого залишити. Можли­во, це залишити не завжди і не обов’язково є матеріаль­ною втратою, але доставкою усього того, що ти маєш і чим ти є, доставка, яка відшкодо­вує усе: багато більше за цьо­го часу.
    Молімося до Господа, щоб нам стати як діти, що повністю довіряються Йому, залишивши Йому усього себе,адже Він подасть нам усе.