Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбнице благ і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
І Послання Апостола Павла до Корінтян 7.12-24
А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.
Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.
Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв’язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.
Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?
А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.
Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише — зберігання заповідей Божих.
Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.
Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;
бо раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.
Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.
Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.
Від Матея святого Євангеліє читання 14,35-15.11
Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих
та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.
«Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?»
А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.»
І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте!
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».
"Читайте також інші статті на тему Слова Божого: