Десь колись в давнені на високій горі
Жив премудрий досвідчений старець.
Часто він повторяв і завжди поучав –
Слава Богу за смуток і радість!
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість!
 
Може, часом тобі хтось погане сказав,
Чи з тобою недобре повівся.
Знай про це, дорогий, що це Бог допустив,
З неприятелем швидко мирися.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
З неприятелем швидко мирися.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
З неприятелем швидко мирися.
 
Якщо ти захворів і знеміг в боротьбі,
І не можеш з постелі піднятись,
Є місця на добро, це за гріх нам дано,
Нарікати не треба й боятись.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
За терпіння хвала і за радість!
Слава Богу за все, слава Богу за все,
За терпіння хвала і за радість!
 
Коли ближній тебе очорнив, засудив,
Не піддайся журбі і печалі.
Знай, Господь для спасіння це все призначив,
Щоб прощали й були досконалі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість!
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість!
 
Як спокуса прийде, що твій хрест заважкий,
І нести його ти вже не в силі,
Знай, коли б ти не зміг, то Господь би й не дав,
Тож приймай все в любові і мирі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Тож приймай все в любові і мирі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Тож приймай все в любові і мирі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість!
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість!