Святий Олександр (325-340 рр.) був хорєпископом (вікарієм) при першому Патріарсі Константинопольському, святому Митрофані, та зважаючи на поважний вік Митрофана, заміщав його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріан (325 р.). Перед смертю святитель Митрофан заповідав обрати на Константинопольський престол свого вікарія Олександра.
Святішому Патріарху Олександру доводилося боротися з аріанами і з язичниками. Він мав велику віру в Господа і довіру до нього, таку, що міг творити чуда.
Одного разу в суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: "Іменем Господа нашого Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!". І язичник зненацька став німим. Коли ж він висловив знаками визнання у хибності своїх переконань й переконання в істинності християнського вчення, то мова повернулася до нього і він увірував у Христа з багатьма іншими філософами-язичниками.
За молитвами до Бога святителя Олександра був покараний єретик Арій. Він удавано погодився вступити в спілкування з вірними християнами та імператором, мавши на меті переконувати їх у своїй єресі. Імператор Костянтин Великий, призначив день прийняття Арія. Всю ніч молився святитель Олександр, просячи Господа не допустити, щоб єретик вступив у спілкування з Церквою та увів її у блуд. Вранці, коли Арій урочисто йшов до церкви, оточений царськими радниками і зброєносцем, на Констянтиновій площі він був вражений хворобою і миттєво помер. Так святий Олександр відстоявав чистоту віри Христової, багато потрудився на славу Господа та помер у віці 98 років в 340 році.