Святий апостол Филип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи сенс старозавітних пророцтв, чекав приходу Месії. На заклик Спасителя (Ів. 1:43) він пішов за Ним. Про апостола Пилипа кілька разів говориться у Святому Євангелії: він привів до Христа апостола Нафанаїла (Ів. 1:46); його Господь запитав, скільки потрібно грошей для купівлі хліба 5-ти тисячам чоловік (Ів. 6:7); він привів еллінів, що бажали побачити Христа (Ів. 12:21-22); нарешті, він під час Таємної Вечері запитував Христа про Бога Отця (Ів. 14:8).

          Апостол Филип може стати для нас провідником у тому, як належить діяти євангелізаторам. Ісус його знайшов і сказав: іди за Мною; своєю чергою, Филип знайшов Натанаїла. Таким має бути «алгоритм» життя християнина: Бог знайшов тебе, а ти знайди наступного, кого треба покликати. На запитання ж Натанаїла «Що доброго може бути з Назарета?» – Филип каже: «Іди і подивись» (Ів. 1,46). Так треба діяти, не обмежуючись словесними описаннями.

          Після Вознесіння Господа апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так, він воскресив немовля, яке померло на руках у матері. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед іудеїв, що переселилися туди. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповіді апостола, і тоді з Єрусалима в Елладу прибули книжники на чолі з первосвящеником для звинувачення апостола Пилипа. Апостол Пилип викрив брехню первосвященика, який говорив, що учні Христові викрали і сховали тіло Господа, розповівши, як фарисеї підкупили воїнів варти, щоб розпустити цей слух. Коли ж іудейський первосвященик і його супутники почали хулити Господа і накинулися на апостола Пилипа, вони раптово осліпли. По молитві апостола всі прозріли, і, бачачи це диво, багато хто увірував в Христа. Апостол Пилип поставив їм єпископа, ім'ям Наркісс (якого зараховано до лику 70 апостолів).

          З Еллади апостол Пилип вирушив у Парфію, а потім до міста Азот, де зцілив хворі очі дочки місцевого жителя Нікокліда, що прийняв його в свій будинок і потім хрестився з усім сімейством.

          З Азоту апостол Пилип відправився в Гієрапіль сирійський, де, підбурювані фарисеями, іудеї підпалили будинок Іра, який прийняв до себе апостола Пилипа, а апостола хотіли вбити. Але, побачивши чуда, вчинені апостолом: зцілення висохлої руки начальника міста Арістарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого юнака, - покаялися і багато хто прийняв святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом в Гієраполі, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Його та сестру Маріамну, котра супроводжувала його, побивали камінням, ув'язнювали в темниці, виганяли з селищ.

          Потім апостол прибув у Фрігію, в місто Гієраполь Фрігійський, де було багато язичницьких храмів, в тому числі храм, присвячений зміям, де жила величезна єхидна. Апостол Пилип силою молитви убив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. У числі зцілених була дружина правителя міста Анфіпата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, правитель Анфіпат наказав схопити Пилипа, його сестру і прийшовшого з ними апостола Варфоломія. За намовою жерців храму єхидни Анфіпат наказав розіп'яти святих апостолів Пилипа й Варфоломія. Апостол Пилип був вознесений на хрест вниз головою. У цей час почався землетрус, і всіх присутніх на судилищі засипало землею. Висячи на хресті біля храму єхидни апостол Пилип молився про порятунок розіпнувших його від наслідків землетрусу. Бачачи, що відбувалося, народ повірив у Христа і став вимагати зняття з хреста апостолів. Апостол Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, хрестив усіх віруючих і поставив їм єпископа.

          Апостол Пилип, молитвами якого всі, крім Анфіпата і жерців, залишилися живі, помер на хресті.
Сестра його Маріамна поховала його тіло і разом з апостолом Варфоломієм попрямувала з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій був розп'ятий, Маріамна ж проповідувала до своєї кончини в Лікаонії.
Іменем апостола Пилипа називається піст перед святом Різдва Христового, що розпочинається 28 листопада. В народі цей піст називається Пилипівкою. Триває він аж до 7 січня – свята Різдва Христового. У церковному уставі він так само називається, як і Великий піст – Свято Чотиридесятниці, тому що триває 40 днів. Різдвяний піст – зимовий і є для нас освяченням, тайним оновленням.

Святий апостол Филип і всі  Ангели Божі
перебувайте і моліться зі мною до Бога всегда нині і присно і во віки віков  Амінь!!! І прийміть молитву на вервиці в цьому наміренні