Святий Григорій I, також Григорій Великий, також Григорій Діолог, також Григорій Двоєслов (лат. Gregorius; *бл. 540 — †12 квітня 604), шістдесят четвертий папа Римський (3 вересня 590—12 квітня 604), християнський теолог. У православній церкві відомий також як Григорій Діалогіст. Визнаний Вчителем церкви, є одним з чотирьох великих латинських Отців Церкви поряд з Амврозієм, Августином і Єронімом.

Народився близько 540 р. в Римі, походив з сенаторський дворянській сім'ї. У 572-573 р. був префектом Риму. Після смерті батька Гордіана перетворив батьківський палац в бенедектинський монастир Андрія, в який він близько 575 р. віддалився з 12 послідовниками. Аналогічні монастирі заснував також у Сицилії, де успадкував багате майно, всього 6 монастирів. Сестри його батька, Тарсілія, Емеліна і Гордіана, жили якийсь час в одному з цих монастирів. Григорій був Бенедиктом I посвячений у сан регіонального диякона (глава 7 міських районів Риму попередник майбутнього кардинал-диякона). Папа Пелагій II відправив його в 579 р. як апікрісіара (відповідає приблизно сучасному нунцієві) до імператорського двору до Константинополя, де він у дуже складних обставинах представляв інтереси Папи. При цьому він придбав тут видатну дипломатичну мудрість, яка його пізніше відрізняла і як Папу.

В 585-86 рр. повернувся до Риму і став радником Папи. Після його смерті був обраний в 590 р. новим Папою і 03.09.590 р. отримав свячення в єпископи.

Завдяки його зв'язкам з франкським королем Хільдебертом Паризьким і його дочкою Бертою - дружиною короля Кента Етельберта, йому вдалося провести християнізацію англосаксів, і для цієї мети він відправив близько 40 ченців з монастиря Андрія під керівництвом Августина (Кентерберійського) до Англії.

Іспанія була в політичному і релігійному відношенні неоднорідна. Новий вестготських король Реккаред надав з політичних причин, а також зважаючи на особисті переконання нову теологічну орієнтацію країні, пристосовуючись до Риму. Григорій I зумів відвернути короля від аріанства, а разом з ним і вестготів. Йому вдалося увійти в мирну угоду з лангобардами, які тримали осаду Риму в 592 р. і в 593 р. . Крім цього, він налагодив стосунки з католичкою Теоделіндою, дочкою баварського герцога Гарібальді і королевою лангобардів, в результаті чого її син Адалоальд прийняв хрещення, і врешті-решт весь рід лангобардів прийняло католицьку віру. Нарешті, йому вдалося покінчити з міланським розколом.

Для нього були характерними далекоглядна мудрість і розумна великодушність в оцінці національних особливостей і язичницьких уявлень різних народів. Також у пастирському і соціальному відношенні він досяг значних результатів: у боротьбі з голодом та епідеміями він реорганізував господарське використання церковної земельної власності, захищав орендарів земель від експлуатації і розвинув соціальне забезпечення і турботу про бідняків в такій мірі, яка сильно випереджала його час. Заступався також за права юдеїв.

Дбав також про дисципліну та моральності в середовищі духовенства. Як далекоглядний наставник віруючих упорядкував римську літургію і встановив римський канон Меси. Також літургійні піснеспіви ("Григоріанський хорал") здобули завдяки йому вперше в 595 р. свою твердо встановлену форму. Як говорить переказ, його першою акцією в якості новообраного Папи, була потужна процесія по місту з молитвою про визволення від чуми (в 590 р.).

 

Авва Отче!!!Іменем Ісуса Христа прошу Тебе, щоб Святі Божі Ангели і  Святий Григорій Двоєслов перебували та молилися зі мною всегда нині і присно і во віки віков  Амінь!!! І прийми молитви в цьому наміренні