Архистратиг Божий Михаїл — головний Архангел всього Небесного воїнства, той Ангел, який очолив битву проти павшого сатани і приєднавшихся до нього палих ангелів, і скинув з Неба згорділих Денницю з іншими полеглими духами. Архангел є одним з найбільш шанованих біблійних персонажів. В Одкровенні святого апостола Йоана Богослова написано: І сталася на небі війна: «Михаїл і Ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося їм місця на небі. І скинений був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що зводить усесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним.» За це,Святий Архистратиг Божий Михаїл поставлений Господом над всіма дев'ятьма чинами Агельськими. І ім'я Архангела він носить не як вказівку на власний чин в девятичастичній ієрархії, а як позначення його влади і верховенства над усіма Ангелами. Архистратиг Михаїл брав участь як у багатьох Старозавітних подіях, так і в більш пізній час. Через нього з'явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архістратиг Михаїл захищав Ізраїль у всіх лихах. Він з'явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихона (Нав 5, 13.Якже Ісус був під Єрихоном,звів він очі,аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці.Підійшов до нього Ісус та й питає: "Чи ти наш,чи з ворогів наших?"14.Фтой відказав: "Ні!Я начальник Господнього війська;прийшов я тепер"І впав Ісус лицем до землі,поклонивсь та й каже до нього:"Що велить мій владика слузі своєму?"15. Начальник Господнього війська й каже до Ісуса:"Скинь з ніг твоє взуття,бо місце,де ти стоїш,святе".І Ісус вчинив так.Нав 6,1.Єрихон зачинився,і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив ані не входив до нього. ). Архангел Михайло заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Послання Юди 1:9 І тоді,як сам архангел Михаїл,змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду,а сказав: «Нехай тебе Господь судить!»). Також відомо про багато інших найважливіших подій в яких брав участь Архенгел Михаїл. З цього приводу Григорій Великий пише, що в той час як інші Ангели являються, для того, щоб принести людям якусь звістку, Михаїл Архангел надсилається всякий раз коли повинна з'явитися чудесна сила Божа, і саме його ім'я, в перекладі з єврейського значить "хто як Бог ? ", говорить, що ніхто не може зробити того, що робить Всевишній Господь Своєю волею. З давніх часів шанується святий Архистратиг Божий Михаїл на Русі Україні. Предстательства за міста руські Пресвятої Цариці Небесної завжди відбувалися Її появами з Воїнством Небесним, під проводом Архистратига. Коли хан Батий прямував до Новгороду, Архангел з'явився йому і заборонив входити в місто.У православній Церкві святкують окремо одне з чудес Архистратига Михаїла. У Малій Азії одна людина в подяку за зцілення своєї німої дочки, спорудила у джерела храм на честь святого Михаїла. І багато язичників, приходячи туди увірували в Господа нашого Ісуса Христа. У цьому Храмі довгі роки служив святий Архип. Язичники ж вирішилі знищити храм і погубити раба божого Архипа. Для цього вони з'єднали дві річки в одне русло і направили їх на храм. Святий Архип вогняно молився до Господа, і тут до нього був голос вийти з храму. Вийшовши, він побачив великого предстателя — святого Архистратига Божого Михаїла. Архипа підійшов до Воєводи Небесних сил, і побачив вогненний стовп піднімався від землі до Неба. Коли ж вода підійшла близько до храму, Архістратиг Михаїл здійснив хресне знамення на поверхні води, і сказав: «Зупинітся там!». І негайно ж води звернулися назад. Так здійснилися слова пророчі «Бачили Тебе води і убоялися (Пс76, 17). Води стали як кам'яна стіна. Потім Архістратиг повернувся до храму, ударив жезлом у величезний камінь, що знаходився біля вівтаря, і накреслив на ньому хресне знамення. Негайно почувся великий грім, земля затряслася і камінь розділився надвоє, утворивши величезну ущелину. При цьому Архангел Михаїл сказав: «Так знищиться тут всяка супротивна сила, і нехай отримають тут позбавлення від всякого зла всі приходящі сюди з вірою!» Сказавши це, Архангел владно сказав водам: "Увійдіть у цю ущелину! "І зараз води потекли в кам'яну ущелину і з тих пір завжи течуть цим шляхом. Вороги від страху скам'яніли. Зберігши від потоплення храм і блж. Архіппа, св. Архістратиг Михайло зійшов на небо, а блж. Архип подякувавши Бога за преславне чудо і прославив великого заступника за його велике заступництво. З того часу православна Церква постановила святкувати це чудо, а місце це було названо Хоні, тобто занурення, тому що там води занурилися в камінь.
Архистратиг Михаїл і безплотні союзники. Хто вони?
В Юліанському календарі 21 листопада – свято Собору архистратига Михаїла та всіх небесних чинів і сил. Вперше про ангелів ми дізнаємося зі Книг Ісаї та Єзекиїла, де описані образи серафимів і херувимів, які перебувають найближче до Господа, та сили в образах ангела, лева, теля й орла з великою кількістю крил, стоп, очей, облич, що явилися Єзекиїлові. У Старому Завіті також читаємо про перше об’явлення людині Трійці у вигляді трьох ангелів, які завітали до дому Авраама і Сари. Та й Новий Завіт головно починається із благовісті, носієм якої, знову ж таки, є архангел Гавриїл.
Щодо природи та походження небесних сил, то богослови ставляться до цих питань досить обережно. Можна подискутувати про свободу вибору ангелів та їхню досконалість: про вищість чи НЕвищість від людини. Можна ще згадати про відхід і падіння ангелів, про ангелів-охоронців та людські забобони, стереотипи й спекуляції довкола них. Однак ми не робитимемо цього! Нехай дискусії і суперечки точаться серед експертів-богословів. Мені ж цікаво, як і вам, сподіваюся, трішки доторкнутися до ангельського. Просто хочу відпочити серед Ангелів у цьому тексті.
ЯК ТАМ У НИХ… ХОЧ ТЕОРЕТИЧНО
Першим і, здається, чи не останнім, хто наважився настільки широко й розгалужено описати «ангельський світоустрій», був Псевдо-Діонісій Ареопагіт, який трудився над працею «Про небесні ієрархії». Було це ІV ст. і писалося про три єрархічні рівні небесних сил, кожен з яких має три обличчя. Перший – серафими, херувими і престоли. Другий – панування або господства, сили і власті. Третій – початки, архангели і ангели.
Звичайно, ангельську єрархію отець аж ніяк не вигадав самотужки, а послуговувався свідченнями про об’явлення у Старому та Новому Завітах. Відтак із вищої єрархії найближче до Бога перебувають полум’яні й шестикрилі серафими (Іс. 6, 2), сповнені любові до Нього та спонукають інших до неї. Далі – многоокі херувими (Бут. 3, 24), ім’я яких означає вилив премудрості, що веде до правдивого богопізнання. Наступні – богоносні престоли (Кол. 1, 16), які слугують підніжками для Господа і носять Його, служачи правосуддю Божому.
На другому рівні перші – господства (Кол. 1, 16), які володарюють над подальшими чинами ангелів, наставляють у мудрому керуванні наречених від Бога земних володарів. Панування вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення, долати плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси. Наступні – сили (1 Пет. 3, 22), що виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворення та прозорливості угодникам та служителям Божим. Сили допомагають людям у збереженні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну фортецю і мужність. Власті (1 Пет. 3, 22; Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони можуть оберігати людей від бісівських спокус, стверджують подвижників, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
В останній єрархії перші – начала (Кол. 1, 16), які володарюють над нижчими ангелами, скеровують їх до виконання божественних повелінь. Їм доручено опікуватися Всесвітом: охороняти країни, народи, племена. Архангели (1 Сол. 4, 16) звіщають про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва та розуміння волі Божої, зміцнюють у людях віру, просвіщаючи їхній розум Євангелієм. Останні і ближчі до людей – ангели (1 Пет. 3, 22). Вони сповіщають наміри Божі, настановляють людей до доброчесного й святого життя. Вони оберігають віруючих, утримують від падінь, підіймають занепалих. Тому часто серед нас можна почути вислів «ангел-хоронитель».
Як бачимо, єрархій і чинів Псевдо-Діонісій Ареопагіт виділив предостатньо, але, по суті, всі імена можна звести до одного, що і є найпершою визначальною ознакою небесного Божого створіння – «ангел-свідок». Як на мене, ангельський устрій не подібний до людського, позаяк люди сприймають єрархію як вертикальну систему координат. У поділі, який подає Псевдо-Діонісій, відчутно, що ця система явно горизонтальна поміж самими небесними і безплотними, які сприймають верховенство не через підкорення та насилля, але як шлях покори, служіння й любові. Так, є чини, ближчі до Бога, і є ті, які ближчі до людей. Проте «близькість» чи «віддаленість» – це не риса зверхності одних над іншими, а шлях сенсу служіння.
АРХИСТРАТИГ МИХАЇЛ – ВОЄНАЧАЛЬНИК НЕБЕСНИЙ
В апокрифічній Книзі Еноха, на яку покликається Псевдо-Діонісій, сказано про сім архангелів:
Уриїл (3 Езд. 5, 20) – євр. «світло Боже» – володіє небесними світилами, тому в іконографії його зображають із мечем у правій руці та полум’ям вогню в лівій.
Михаїл – євр. «хто, як Бог?» – воєначальник над усіма ангелами і в іконописі зазвичай представлений з мечем, інколи – з вогненним мечем, зі списом чи білою хоругвою або з фініковою гілкою в лівій ріці. Ногами може попирати нечистого.
Гавриїл (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26) – євр. «муж Божий», «фортеця (сила) Божа» – страж Раю, керівних добрих духів, служитель божественної всемогутності. Гавриїла пишуть із лілією, райською гілкою, які символізують дівство і благодать.
Рафаїл (Тов. 3, 16; Тов. 12, 15) – євр. «зцілення Боже» – цілитель людських душ, думок. Він тримає чашу з цілющими ліками в лівій руці, а правою веде Товію, якому об’явився і який несе рибу.
Селафіїл (3 Езд. 5, 16) – євр. «молитва до Бога» – оскільки архангел саме втілення молитви, то зображають його в молитовному положенні: із поглядом вниз, руки складені на грудях.
Єремиїл (3 Езд. 4, 36) – євр. «возвишення до Бога» – тримає в руці терези.
Варахиїл – євр. «благословенний Богом» – тому на його одязі пишуть безліч рожевих квітів.
Отже, над усіма ангельськими чинами головний архистратиг («головнокомандувач») Михаїл. Саме із кличем «хто, як Бог?» він виступив проти бунтівних ангелів, відстоюючи божественне верховенство, і скинув Люцифера разом з іншими відпалими духами (демонами та бісами). Про архистратига як посланця Божого найбільше згадано у Святому Письмі: в Книзі Даниїла 10, 13,21; 12, 1 та в Одкровенні 12, 7–9. Апокрифи теж пишуть про те, що архистратигові Михаїлу Христос доручив душі праведників з аду, в який Він зійшов після розп’яття (апокриф Євангелія від Никодима). Також архистратигові приписують ритуальне омовіння душ померлих, які розкаялися і мають увійти в Небесний Єрусалим (апокриф Одкровення Павла). Тож від часів перших християн до нього зверталися не тільки як до захисника і воїна проти сил зла, але й як до захисника душ померлих, цілителя.
У Київській Русі архистратига Михаїла через мужність і войовничість вважали покровителем князів та патроном багатьох княжих міст. Він був патроном Києва, тому не дивно, що один із головних соборів столиці – Михайлівський золотоверхий, який побудував один з онуків Ярослава Мудрого.
АРХИСТРАТИГ Й АРХАНГЕЛИ: ШТРИХИ ДО ОБРАЗУ
Позаяк образів архистратига Михаїла та людських уповань на нього було і є багато, то й іконографія дуже різноманітна: Божий посланець і безстрашний воїн, головний над усіма ангелами, заступник людей на Страшному суді, молільник у молільному ряді іконостасу «деізіс».
Східна іконографія більше схильна до образу Михаїла з елементами дияконського вбрання, із мірилом та зерцалом у руках. Також його можна зустріти у військових обладунках зі списом або мечем, а під ногами – вісімка, що символізує побореного диявола. Пізніше, в ХVІІ ст., західноєвропейське мистецтво вносить свою лепту, й Михаїла починають писати з терезами в руках, що наводить алюзію до його участі на Страшному суді. На одній шальці терезів – людина (душа), що молиться, на іншій – демон. У той самий час образ архистратига набуває апокаліптичних відтінків, а отже, його зображають вершником на вогняному коні із книгою та хрестом у руках, під підковами коня могли бути демони. Але такий тип вже більше нагадує Юрія Змієборця, тому цей варіант іконографії не став поширеним.
Цікава і доволі рідкісна українська ікона «Чудо в Хонах», яка перебуває у збірці Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Образ походить із Волині та датований серединою ХVІІІ ст. Експонат вважається рідкісним, оскільки сюжет образу зазвичай представлений у клеймах загальної ікони архистратига Михаїла, проте тут події винесені в окрему композицію. Згідно з переказами чудес Михаїла, в селі Хони, поблизу малоазійського міста Ієриполя, була церква на честь архистратига. Храм хотіли знищити язичники, які прокопали рів, щоби спрямувати води ріки просто на святиню. Тоді паламар церкви Архип почав молитися про заступництво до Михаїла. Архистратиг явився і вдарив посохом, змінивши русло ріки і врятувавши храм.
Ми ж поговоримо про іконографію архистратига найперше як ангела, слуги Божого і молільника. Такий образ найчастіше можна побачити в чині моління (деізіс) в іконостасі. Біля Ісуса Христа найближче стоять Богородиця й Іван Хреститель, а за ними – Михаїл та Гавриїл, після яких – апостоли.
Постаті схилені у три чверті в молитовному намірі – вони просять Спасителя про помилування людських душ на Страшному суді. Ангели зодягнені в гіматії (плащі) та хітони (довгі сорочки), поверх яких – пишно оздоблені імператорські лори та дияконські орари. Не випадково поєднані елементи одягу вельможного візантійського правителя і диякона, який прислуговує й допомагає правити Службу Божу, адже велич мудрого правителя – це покора та служіння вічним істинам. На кінцях орару, подібно до епітрахиля, поперечна смуга, що символізує відречення від земних пристрастей. Плащ – це одяг воїна, у Михаїла він червоний (колір боротьби, Божої благодаті) на відміну від Гавриїла, який має зелений гіматій (колір земної благодаті, життя).
Колись чула таку думку, що диякони під час Літургії немов перетворюються в архангелів. Адже виконують ту ж саму роль – буквально літають довкола престолу, прислуговуючи й оспівуючи славу Господню.
На рукавах сорочки архангели мають обшлаги, які щільно прилягають до зап’ястя, – символ чистоти, перешкода для входження нечесті. В одній руці Михаїл зазвичай тримає мерило – посох ангелів й архангелів. Інколи можна побачити жезл – знак влади вищого духовенства. Прообраз цього жезла – посох пастухів, який надавав Мойсеєві чудодійної сили. В іншій руці має зерцало – сфера, що символізує передбачення, що його архангели одержали від Бога. Зерцало напівпрозоре, а в його центрі переважно вписані ініціали Ісуса Христа або погруддя Спаса-Еммануїла.
Волосся ангелів гармонійно вкладене подібно до античних зачісок. Тільки вплетена стрічка-діадема не просто тримає волосся – її кінці розвиваються ніби від подуву вітру. Ці кінці – т. зв. «слухи», або тороки. «Слухи» символізують постійне чування ангелів, їхнє прислухання до Божих повелінь.
Величезні брунатні крила теж складені в покорі та спокої. Та й обличчя випромінюють особливу тишу, їхні лики не схожі ні на чоловічі, ні на жіночі. Вони далекі від людських поділів, адже головне їхнє завдання й архисенс буття – прислухатися, слухати, а відтак – служити. Вони не бунтують, не повстають, хоч Псевдо-Діонісій і каже, що вони теж наділені свобідною волею. Але, можливо, в цьому і криється найбільша краса: маючи свобідну волю, настільки перебувати в любовному співжитті та гармонії з божественними особами Трійці, щоб навіть не мати найменшого бажання йти протилежною стороною чи зупинятися на шляху. Вони просто перебувають у Бозі і з Богом у мирі, в довірі, адже їхнє існування – сенс від сенсу, світло від світла.
Молитва до св. Михаїла (молитва-екзорцизм Папи Лева XIII)
Святий Архангеле Михаїле! Допомагай нам у боротьбі, а проти негідності й підступів сатани будь нам обороною. Нехай Бог його подолає, покірно про це просимо. А Ти, о вождю Небесних Сил, сатану та інші злі духи, які на згубу людських душ по світі витають, з допомогою Божою скинь до пекла.Амінь.
