Перше послання до Tимотея 1, 18-20; 2, 8-15.
Євангеліє від Луки 15, 1-10.

Перше послання до Tимотея 1, 18-20; 2, 8-15.
18. Таке розпорядження я тобі даю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,

19. маючи віру й добру совість, яку деякі відкинули й відпали від віри;

20. між ними Іменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.
8. Хочу, отже, щоб чоловіки молилися на всякому місці, здіймаючи до неба чисті руки, без гніву й суперечки.
9. Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають соромливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,

10. але добрими ділами, як личить жінкам, що посвятили себе побожності.

11. Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі.

12. Навчати жінці не дозволяю, та й коверзувати чоловіком; але бути мовчазною.

13. Адам бо спершу був сотворений, а Єва потім.

14. І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, провинилась.

15. Однак вона спасеться, родячи дітей, якщо пробуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.

Євангеліє від Луки 15, 1-10.

Євангеліє від Луки 15, 1-10.1. Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути. 

2. Фарисеї з книжниками нарікали:– Цей грішників приймає і їсть разом з ними.

3. Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

4. – Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустині та не піде шукати загубленої, поки її не найде? 

5. І найшовши, він, радіючи, кладе її собі на плечі 6. і, вернувшися додому скликає друзів та сусідів і до них каже: радійте зо мною, бо я найшов вівцю, що була загубилась. 

7. Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, яким не треба покаяння.

8. Або яка жінка, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не найде? 

9. І найшовши, вона скликає подруг і сусідок і їм каже:– Радійте зо мною, бо я найшла драхму, що була загубила.

10. Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.

 

 

   Як, згідно зі словами Господа, буває між ангелами Божими радість над одним грішни­ком, що кається, так і великий смуток буває на небі від однієї душі, що втрачає життя вічне. І як на землі, коли помирає якась багата людина, її зі співами, сльозами та причитаниями проводжають з цього життя її брати, рідні, друзі, знайомі; так і за тією душею із сльозами та співами журяться усі святі. І в іншому місці дає це зрозуміти Письмо у такому реченні! Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився (Зах її, 2) (...)

   Ота євангельська вдова, що загубила драхму, спочатку запалила світильник, потім прибрала дім і,таким чином, після того, як запалила світильник і прибрала дім, знайшла свою драхму в смітті й нечистотах, засипаною порохом. Так і нині душа власними силами не може віднайти свої думки, але коли візьме Божествен­ний світильник, вона запалить його в оповитому темрявою домі і тоді бачить свої думки: настільки вони забруднені й прикриті нечистотами та гни­лизною гріха. Коли ж зійде Сонце, тоді вона бачить свою згубу й починає виправляти свої думки, змішані зі сміттям і скверною, тому що душа, пе­реступивши Божу заповідь, за­губила свій образ.
св. Макарій Великий