Перше послання до Коринтян 4, 9-16. 4, 9-16 Євангеліє від Івана 1,35-51

Перше послання до Коринтян 4, 9-16.

9. Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б'ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.

14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами.

Євангеліє від Івана 1, 35-51.

35. На другий день Іван знову стояв там і двоє з його учнів. 36. Побачивши Ісуса, що надходив, мовив:

– Ось Агнець Божий.

37. Почули двоє учнів, як він сказав те, і пішли за Ісусом. 38. Обернувшися й побачивши, що вони йдуть, Ісус сказав до них:

– Чого шукаєте?

Вони сказали:

– Равві (що в перекладі означає: учителю), де пробуваєш?

39. Він відповів їм:

– Ходіть і подивіться. Пішли, отже, і побачили, де побуває, і того дня лишилися в нього. Було ж близько десятої години.

40. Андрій, брат Симона Петра, був одним із двох, що, почувши Івана, пішли за ним. 41. Зустрів він спершу брата свого Симона і сказав до нього:

– Ми найшли Месію (що у перекладі означає: Христос).

42. І привів його до Ісуса. Ісус, глянувши на нього, сказав:

– Ти – Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа (що у перекладі означає: Петро-скеля).

43. Другого дня вирішив піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:

– Іди за мною.

44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:

– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.

46. Натанаїл сказав йому:

– Що доброго може бути з Назарету?

Мовив до нього Филип:

– Прийди й подивися.

47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:

– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.

48. Натанаїл сказав:

– Звідкіль ти мене знаєш?

Сказав Ісус і промовив до нього:

– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.

49. Натанаїл відповів йому:

– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.

50. Ісус у відповідь сказав йому:

– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.

51. І сказав до нього:

– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.

   Сьогоднішній уривок Єванге­лія показує вірусне поширен­ня свідчення. Учні повірили Івану Хрестителю. Це за його намовою вони йдуть за Ісусом, названим Агнцем Божим. Зу­стріч із Христом починається з їх запитання: де перебуваєш? Досвід ділитися усім переко­нує учнів, що Ісус є очікуваним Месією. Зустріч з Христом не є поверхневою подією. Вона ставить еталон того, як почу­ти себе вислуханим і любле­ним. Зустріти Ісуса, або ще краще, коли Ісус зустрічає тебе, — це не тільки змінює твій побут, але й робить про­вісником спасіння, наповнює радістю та дозволяє увійти в нове життя, відкрите Христом. Євангельський текст показує, як кілька фраз запитань та від­повідей йдуть одна за одною та, постійно зростаючи, вони осягають щоразу вищий рі­вень розуміння таємниці Ісуса. Той, хто перший це починає розуміти, приводить іншого на зустріч з Ним. Филип йде за Ісусом, але також тут, як і в попередньому уривку про Андрія, не описується досві­ду самого Филипа, а відразу ж переходиться до підсумків зустрічі, тобто необхідності розповісти іншим про власний досвід. Тому Филип каже: Ми знайшли того, про кого Мои­сей у законі писав і пророки. Його висновок про Ісуса вже не базується на словах Пред­течі, але у самій Біблії. І власне на підставі цього в Натанаїла народжуються застереження: Ісус походить з Назарету, а з Назарету не може вийти нічо­го доброго, тим більше, якщо це стосується месіанських обітниць.
В Біблії не згадується Наза­рет. Филип знає про це. Але він також знає, що для того, щоб переконатися, треба під­ключити до Писання бачення, тому, вживаючи звернення са­мого Христа до перших двох учнів, він каже до Натанаїла: Прийди та подивися. Весь текст є діалогом про Ісуса й з Ісусом. Наші відносини з Бо­гом не можуть бути іншими ніж діалог, оскільки на почат­ку було Слово, а людина була тією, до кого Воно звернене. Від початку Євангеліє від Іиа на розгортається як драма
зустрічі між людиною та Сло­вом. Читач покликаний, як і учні Євангелія, здобути досвід Слова, щоб віднайти справжнє обличчя Христа.