Митрополит Володимир Стернюк народився 12 лютого 1907 р. у священичій сім’ї, яка проживала в Пустомитах поблизу Львова. Навчався у Першій українській гімназії у Львові, а з 1921 р. – в навчальному закладі Бельгії в Отців-Редемптористів. Там Володимир вступив до монастиря Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). У 1926 році склав чернечі обіти і вступив на богословські студії, а 1931 р. висвячений на священика у храмі м. Лювен (Бельгія).
По закінченні студій о. Володимир провадить місійну роботу на Волині, пізніше служить в Тернопільському монастирі Успення Пресвятої Богородиці. Під час німецької окупації Львова о. Володимир служить в церкві Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, розташованій на вул. Івана Франка. Незабаром влада ліквідувала монастир і в 1947 р. отця Володимира заарештували. Радянська окупаційна влада засудили його на п’ять років тюремного ув’язнення.
У 1952 році табірні брами ГУЛАГу випустили на волю отця Володимира і він повертається до Пустомитів, працює санітаром, таємно виконувє душпастирську працю. Улітку 1964 р. єпископ Василь Величковський хіротонізував о. Володимира Стернюка на єпископа та призначив його єпископом-помічником. Після арешту Владики Василя у 1969 р. відповідальність за стан Церкви перейшла на єпископа Володимира, і він провадив Божий люд у трудних катакомбних умовах до часу повернення Блаженнішого Патріарха Мирослава Івана Любачівського. Підпільному єпископу довелося затратити чимало зусиль, щоб зупинити та нейтралізувати руйнівні впливи антирелігійної пропаганди, зберегти віру та утвердити християнські цінності у свідомості вірних. Неодноразово зазнавав утисків з боку агентури КДБ, котре діяло на теренах Західної України.
Наприкінці 80-х років відбулося відродження Української Греко-Католицької Церкви. У грудні 1989 року Митрополит Володимир пише звернення “Про лад і порядок в Українській Греко-Католицькій Церкві”. У 1990 році скликав собор, що висловився за повну легалізацію та реалібітацію УГКЦ. Спочив Митрополит Володимир Стернюк 29 жовтня 1997 р. і похований у крипті Архикатедрального собору св. Юра.
