"LECTIO DIVINA"
я чув, як говорять «божественне читання». Що ми цим хочемо сказати? Що конкретно це є? "Божественне читання є поступовим наближенням до бiблiйного тексту i згадує давнiй метод Святих Отцiв Церкви, на який в свою чергу посилаються у використаннi рабини.
Хто "винайшов" цей метод читання-молитви?
Класичний подiл є дуже давнiм i був розвиненим в особливий cnociб святим Августином (354 р. - 430 р.). Пiзнiше він стане синонiмом процесу роздумування над Святим Письмом чи правдами віри.
Тодi що маю робити?
"Метод патристики «божественного читання» є надзвичайно простим і я завжди рекомендую його молодi, щоб включали його у молитву. Основним чином він передбачає три великi кроки чи моменти, а саме: читання, медитацiя,контемпляція (Контемпляція - це насамперед усвідомлення реальности цього Джерела. Вона знає Джерело неявно, незбагненно, проте з певністю, що виходить за межі розуму і простої віри. Це спосіб духовного пізнання, до якого прагнуть і розум, і віра відповідно до своєї природи. Контемпляція - це найвище вираження інтелектуального і духовного життя людини. Її початком є віра, без якої неможливо осягнути наше існування.Контемпляція-у святоотцівській антропології грецьким терміном θεωρία висловлюють здатність людського духа (точніше ума) пізнавати істинну суть речей: для християнина це означає «бачити» Божу присутність і дію у світі та в особистому житті, у богослуженнях або в живому Божому слові зі Святого Письма. За навчанням св. Максима Ісповідника, це дія не тільки людини, а й Святого Духа. )
Lеctio = Читання: Читання полягає у читаннi i перечитуваннi сторiнки Святого письма, видiляючи важливi моменти. Для цього я раджу читати з ручкою у руках, пiдкреслюючи слова, якi вас вражають, або ж, роблячи примiтки графiчними знаками слiв, дiй, oci6, виражених почуттiв чи ключових слiв. Таким чином збуджується наша увага, а розум, фантазiя i чутливiсть напружуються так, що уривок, який, мабуть, здавався дуже знайомим, здається новим.
Я багато pоків читаю Євангелiє i, буває трапляєься, що беручи його знову у руки, кожного разу вiдкриваю новi речi саме за допомогою методу читання. Ця перша робота може також зайняти багато часу, якщо ми вiдкритi для Святого Духа: коли, на приклад, розглядається прочитана розповiдь у ширшому контекcтi, як подiбних уривкiв, так i цiлої книжки, так i повнiстю Бiблії, щоб зрозумiти, що це нам каже.
Перед текстом потрiбно нарештi почати читати. Текст читається декiлька разiв: можна чотири або п'ять разiв. Якщо мова йде про вже вiдомі тексти, є ризик читати текст поверхнево, не довго затримуючись на тексті, таким чином згубити його багатство. Також може бути корисним переписати текст. Це заставляє зробити зусилля помiтної концентрації і часто ми здатнi збагнути розмiри i особливостi тексту, якого ми ранiше не помiчали. Також, якщо ми читаємо Боже слово у своїй кімнаті, у повнiй caмотності, можна читати вголос, так, щоб фiзично можна було чути те, що читається. Отцi епохи Середньовiччя наголошували на важливостi слухати звук слiв: слухання є вже молитвою, є вже прийняттям у своє серце цих слiв i вiдповiдно Того, хто їх промовляє.
Меditаtiо = Медитація:роздумування є розмiрковуванням над вiчними цiнностями тексту. Як i у читаннi беру до уваги iсторичнi данi, географiчнi, культурнi; а також уривок до якого ставимо запитання: Що він менi каже? Яке послання по відношенню до сьогодення aвторитетно пропонується уривком, як словом Бога живого?Як на мене впливають вічні цінності, які стоять за діями,словами,особами?
Oratio = Контемпляцiя –моління : Контемпляцiю чи Молитву пояснити важко. Мова йде про замилування текстом (прожити текст з любов'ю), Kpiм того слiд увійти в текст і послання, споглядаючи Того, хто промовляє на кожнiй сторiнцi Бiблi":":
Icyca, Сина Отця, того, хто виявляє нам Духа.
Контемпляцiя є обожнення, хвала, тиша перед тим, хто є oстаннім об'єктом моєї молитви, Христом Господом, переможцем над смертю, тим, хто вiдкрив нам Отця, абсолютним посередником спасiння, даруватилем радостi Євангелгелії.
"Oratio" (молiння) є першою молитвою, яка народжується з роздумувгння: Господи, дай мeні зрозумiти вiчнi цiнностi тексту, яких мeні бракує, даруй мeні розумiiння того, чим є твоє послання для мого життя. І в певний момент ця молитва зосередиться на обожненнi i контемпляції тайни Icyca, Божого образу. Молiння може також виражатися, коли просимо прощення i свiтла, чи в пожертвi.
Дiалог, який ведеться мiж читачем i текстом стає дiалогом молитви, в якому вiруючий звертається до Бога на «ти». Тут зрозумiло не потрiбно давати чiтких вказiвок, хiба тiльки призивання до слухняностi в Дусі i у почутому словi. Насправдi, це слово надає форму молитві, направляючи її в сенсі заступництва, подяки, прохання чи благання.
Потрiбно також пам'ятати, що деколи божественне читання залишається у сухості пустелi: текст чинить опiр нашим зусиллям зрозумiти його, Слово залишається нiмим i також наша молитва не тече бурхливо. У справжнiх стосунках трапляється також i це, бувають також i тaкi моменти, i стосунки з Господом в ньому не є відсутнi. Господь кличе вийти в пустелю; щоб зустрiти його, але деколи пустеля не стає мiсцем зустрiчi, однак тiльки cyxoстi i втоми. Тим не менше, також сьогоднi слiд мати витривалість, залишитись, жертвувати тіло, ненаголошене в мовчазнiй молитвi. Господь вміє розпiзнати також бажання молитви. І тому ефективнiсть витривалостi зi Словом Божим у Божественному читаннi вимipюються довгим перiодом. Тренування слухання створює у віруючому місце прийняття Господа і прийняте Слово приведе вiруючого до Божого сина (див Ів. 1,12), зробить його здатним для контемпляцiї.
(Карло Марiя Кард. Mapтіні, Архiепископ Мiлану)
СЛОВА ПАПИ БЕНЕДИКТА XVI
Соборна конституцiя Dei Verbum зробила сильний порив до надання вартостi Слова Божого, це привело до глибокого вiдновлення життя церковної спiльноти. Серед численних наслiдкiв цiєї бiблiйної весни мeнi б хотiлося згадати поширення давньої практики «Iectio divina», «божественного читання», чи «духовного читання» Святого Письма.
Вона полягає в тому, щоб довше залишитися над бiблiйним текстом, читаючи його i перечитуючи, майже «пережовуючи його», як кажуть Отцi, i витискаючи з нього, так би мовити, увесь «ciк»,тому що він є поживою для медитації, i контемпляцiї
i зрошу як прозора вода конкретне життя.
Умовою божественного читання є, щоб розум i серце були освiтленi Святим Духом, тобто тим самим, хто надихає Письмо, тому слiд, щоб вони знаходилися у поставi «релiгiйного слухання».
(3 молитви до Пресвятої Богородuцi, недiля 6 листопада 2005р)