Послання Апостола Павла до Римлян 16,1-16
Поручаю вам Фиву, сестру нашу, служительку Церкви в Кенхреях;
щоб ви її прийняли у Господі, як святим личить, та щоб допомогли їй у кожній справі, в якій би вона вас тільки потребувала, бо вона багатьом стала у пригоді та й мені самому.
Вітайте Прискиллу та Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,
які за мою душу шию свою клали, яким не лише я один дякую, але також усі Церкви поган;
вітайте також їхню домашню Церкву. Вітайте Епенета, улюбленого мого, що є первісток Ахаї для Христа.
Вітайте Марію, що багато для вас трудилася.
Вітайте Андроніка та Юнію, родичів моїх і співв’язнів, що є визначні між апостолами, які випередили мене в Христі.
Вітайте Ампліята, улюбленого у Господі.
Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і Стахія, улюбленого мого.
Вітайте Апелла, випробуваного в Христі.
Вітайте Аристовулових. Вітайте Іродіона, родича мого. Вітайте Наркисових, що в Господі.
Вітайте Трифену і Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персіду, що багато трудилась у Господі.
Вітайте Руфа, вибраного в Господі, і його та мою матір.
Вітайте Асинкрита, Флегонта, Гермеса, Патроваса, Герму і братів, що з ними.
Вітайте Філолога та Юлію, Нерея і його сестру, Олімпія і всіх святих, що з ними.
Вітайте один одного святим поцілунком. Усі Церкви Христові вас вітають.
Від Матея святого Євангеліє читання 13,4-9
«От вийшов сіяч сіяти.
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.
Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.
Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.
Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,
Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Хто має вуха, нехай слухає.»