Є дві святі Ірини – Ірина Македонська та Ірина Томарська (Португальська). Їх об’єднує щира віра у Христа та мучеництво, яке вони отримали через свої переконання. Однак вони залишилися вірними християнській Церкві. Їм було набагато важче, ніж сучасним християнам. Тепер звідусіль безборонно лунає християнське слово, а в античні і середньовічні часи християнство було новим віруванням, новою релігією, тому люди мали сумнів лишень через новизну нової релігійної течії. Тим більше можна здивуватися тому, наскільки стійкими були християни в ці темні часи. Їх огортала така віра, надія і любов, яку важко досягти будь-якій людині
Свята Ірина Македонська
Ірина Македонська була охрещеною учнем ап.Павла. Свята Ірина жила на рубежі І і ІІ століть у македонському м.Мигдонія в сім’ї місцевих аристократів-язичників. Однак її вчителем був християнин Апеліан. Одного разу до неї через вікно завітали голуб з гілкою маслини (Апеліан це витлумачив як знак смирення і Божої благодаті), орел з вінком (символ небесного вінця) та орел зі змією (майбутні підступи диявола). Апеліан охрестив Пенелопу, назвавши Іриною, дівчина стала схиляти до християнства і своїх батьків. Батько противився цьому і кинув під ноги коням, однак один з коней повернувся і став топтати батька Ірини, сильно його поранивши. Однак Ірина молитвами зцілила батька і він разом зі свідками цієї події стали християнами.
Після того мучити Ірину взявся правитель міста Седекій. Він наказав кинути Ірину до рову з отруйними зміями та скорпіонами. Коли Ірина вийшла з ями неушкодженою, Седекій наказав розпиляти святу Ірину. Це ніяк не вдавалося, а коли тіло Ірини почало вкриватися кров’ю, раптово здійнялася така буря, що свідки події повірили в Христа і скинули язичницького правителя.
Свята Ірина померла в печері, в яку передчасно увійшла, відчувши наближення смерті. День пам’яті – 18 травня.
Свята Ірина Томарська (Португальська) (635 – 653 рр.) жила у місті Томар в Португалії, день пам’яті – 20 жовтня, є покровителькою міст Сантарен (місто назване в її честь) та Томара.
Свята Ірина народилася в знатній сім’ї, навчалася в монастирській школі, де перебувала разом з охоронцем. В неї закохався юнак Бритальд і запропонував їй одружитися. Однак свята Ірина відмовилася, оскільки вирішила стати монашкою. Тоді пропозицію одружитися зробив охоронець. Коли свята Ірина і йому відмовила, охоронець став звинувачувати святу Ірину у розпущеності, після чого Бритальд із помсти вбив святу Ірину.
Тіло Ірини скинули в ріку Тахо. Монахи-бенедектинці з м.Скалабріс поховали тіло святої Ірини у себе в монастирі і стали вшановувати її як святу мученицю. Місто Скалабріс перейменували на Сантарен, що означає Свята Ірина. Зображують Ірину в монашому одязі з пальмовою гілкою.
