Правильний метод збагатчення

Послання до Ефесян 5, 9-19.

9. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве.

10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається.

11. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте,

12. бо що ті люди потай роблять, соромно й казати.

13. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом.

14. Тому говорить: «О ти, що спиш, прокинься, встань із мертвих, і Христос тебе освітить».

15. Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі,

16. використовуючи час, бо дні лихі.

17. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля.

18. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом.

19. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа

Євангеліє від Луки 12, 16-21.

Правильно багатіти16. Він розповів їм цю притчу:

17. В одного багача земля вродила гарно. Почав він міркувати, кажучи сам до себе: що мені робити? Не маю де звести урожай мій.

18. І каже: – Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток,

19. і скажу душі моїй: душе моя, маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай, їж, пий і веселися!

20. Бог сказав до нього: – Безумний, цієї ж ночі душу візьмуть у тебе, і те, що ти зібрав, кому воно буде?

21. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість багатіти у Бога.

    Притча про нерозумного бага­ча розповідає нам про людину, яка провела життя в праці та нагромадженні багатств для себе, а досягнувши певного віку, планує нарешті насоло­дитися усім цим. Це людина, яка ніколи не думала про ін­ших, тільки про себе. Навіть у піку багатства каже: що мені робити із цим усім моїм ба­гатством? Побудую ще більші сховища. Це з тої серії, як: заощаджуймо по-максимуму, щоб потім було на що жити на пенсії. Перебуваючи в ілюзії, він планує, що доступним для нього буде як нагромаджене добро, так і роки. Але чи його роки є певними? Хіба багат­ства встановлюють довжину та якість життя? Хіба вони доз­волять нам уникнути або пе­ремогти смерть? Звісно, ні.

     Дійсно, вона приходить до цієї людини ще тієї ж ночі. Отже, кому буде потрібне все те, що він назбирав? Як би бага­то добра принесло нам, якщо б ми іноді роздумували над власною смертю, як вчать нас робити святі, щоб відкрити те, що справді має цінність в нашому житті, та не прив’язу­вати свого серця до того, що одного дня ми мусимо поли­шити... Ця людина названа безумною, бо йде за своїми людськими шаблонами, тоб­то збирає матеріальні добра, вбачаючи в них безпеку. Ісус не каже, що багатства непо­трібні чи непридатні (це все ж таки також Божий дар!). Він демаскує обман, згідно з яким скупе нагромадження мало би гарантувати добре майбутнє, замикаючись на милосердя, забуваючи, щоо той, кого Бог більше благословив добрами, покликаний бути розпорядни­ком Провидіння для інших, а не тримати все для себе.
Отже, хто є безумним? Не той, хто має багатства, а той, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога. І як багатіти в Бога? Трохи далі в Євангелії сказано: Продайте ваше май­но й дайте милостиню. Зро­біть собі гамани, що не старі­ються; невичерпаний скарб на небі (Лк 12,33). Ми багатіємо в Бога, якщо ділимося з інши­ми тим, що маємо — давати, а не збирати! Це Євангеліє не закликає нас до сумної відмо­ви, але передусім до чіткого вибору користатися з дібр цього світу та з усього нашого життя згідно з логікою любові та солідарності. Отже, нехай ми зустрінемося багатими у вічності!