Бог довготерпеливий
2Сол 2,
13 А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду,
14 до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа.
15 Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно.
16 Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію,
17 врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.
2Сол 3.
1 А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас,
2 і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх - віра!
3 Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого.
4 Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити.
5 Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.
Лк13,
1 Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї?
3 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.
4 Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму?
5 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.”
6 І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.
7 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще?
8 А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.
9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.”
Неплідна смоковниця і рішучий господар — це зрозуміла наука сьогоднішньої Євангелії. Оповідь про смоковницю видається легендою. Натомість це історія про Бога, Який йде на пошуки людини. Він три роки шукає плоди на цій смоковниці, але їх не знаходить. Відчуй всю гіркоту, приховану в його словах: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її. Зрубай, тому що це не будь-які три роки, а ті три роки, які Ісус присвятив слуханню людства. Три роки, в яких народ не спромігся сприйняти те нове, що хотів їм сказати Ісус. Три роки, в яких Любов намагалася обійняти, потішити... А господар просить зрубати! Це рішення по справедливості — зрубати. Тому що смоковниця користається з дарів землі, вдягаючись лише у листя, без плодів. Не тільки нічого не родить, але ще й виснажує землю!
Але садівник просить ще один рік у господаря: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. Лиши її! Тобто, прояви милосердя. Цей рік — це час нашої історії, яка завжди йде далі знову на ще один рік завдяки заступництву Сина. Всі ми є сезонним робітниками, з якими щорічно продовжується контракт. Тобто Бог залишає тебе живим, залишає тебе тобою самим, довіряє тобі, бо бачить в тобі плоди, про які ти не знаєш, куди вони поділися. Ще на один рік! А потім? Може, дозволить, щоб господар її зрубав. А може повторить ту ж саму розмову наступного року, а потім ще наступного, як забудькуватий садівник, який все може списати на своє старіння. Ще один рік, щоб Він, незважаючи ні на що, не посоромив тебе перед історією. Ти є неплідною землею, якщо став рабом звички, якщо щодня ходиш тими самими дорогами, якщо не знаходиш сміливості відкривати нові шляхи, якщо не ризикуєш непевністю, щоб досягти мрії. Просімо у Господа благодаті бачити Його терпеливість та милосердя, які дають нам змогу щодня навертатися і змінювати життя. Дозвольмо перемінити нас Ісусові, Який проходить крізь нашу щоденність.
